ПИСКУ́Н, а́, ч., розм. Те саме, що пискля́. Як півень закричить бувало вартовий, Уздрівши коршака, що в небесах кружляє, — Все птаство злякане в гущавину тікає Від пискунів-курчат до пишнохвостих пав… (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 92).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 364.