ПИ́ШКА, и, ж.
1. рідко. Те саме, що пампу́шка. Трудівнику медові пишки, а ледарю — ялинові шишки (Укр.. присл.., 1955, 393); Мене господиня щодня пареним молоком напувала.. А на дорогу пишок напекла (Тют., Вир, 1964, 465).
2. тільки мн., діал. Пучки волосся або пір’я. Темний вус розтріпаний та.. борода, що їжилася чорними пишками, робили враження, що буцім Славко десь недавно та піднявся з слабості (Март., Тв., 1954, 231).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 372.