ПЛАВБА́, и́, ж. Те саме, що пла́вання. Пустилися [монголи] вплав до берега, але й тут не минула їх смерть: кілька великих каменів, кинених із берега, зробили кінець їх плавбі (Фр., VI, 1951, 133); До берега лишалось кілька годин плавби (Ткач, Моряки, 1948, 32); Польське море, хвилі бистроплинні! Моряки виходять у плавбу (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 555.