ПЛА́ВЕНЬ, вня, ч.
1. Речовина, що використовується в доменних печах для прискорення плавлення домішок і утворення легкоплавких шлаків; флюс. Для того, щоб краще відокремити метал при плавленні руди від шкідливих складових частин, до руди почали додавати різні мінерали — кварц, плавиковий шпат, вапняк. Добавки ці служать плавнями, або флюсами (Таємн. вапна, 1957, 90).
2. Речовина, якою заповнюють пори випалюваної глини для надання їй міцності. Ще одним компонентом фарфорової маси є так звані плавні. Це сировинні матеріали, які знижують температуру спікання фарфорових мас і заповнюють при випалюванні черепок фарфорового виробу скловидною речовиною (Розповідь.., 1970, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 555.