ПЛА́ЗМА, и, ж.
1. Рідка частина крові. Кров — це один з видів сполучної тканини. Вона складається з рідкої неклітинної речовини — плазми, яка має жовтувате забарвлення (Анат. і фізіол. люд., 1957, 47).
2. заст. Протоплазма. Дія ростових речовин виявляється комплексно — вони беруть участь у багатьох процесах, властивих живій плазмі рослин (Укр. бот. ж., XIII, 2, 1956, 117); Всі мікроорганізми мають білкову плазму (Наука.., 11, 1965, 29).
3. Речовина в дуже іонізованому стані. Плазма — це суміш відокремлених електронів і «оголених» ядер, що безладно рухаються. Саме з плазми і складаються зорі та Сонце, саме тут і відбуваються інтенсивні термоядерні реакції (Наука.., 11, 1961, 32); — Всесвіт великий і різноманітний: одні тіла перебувають в стані плазми, другі в стані закаменілості (Гончар, Тронка, 1963, 114); Міжпланетна плазма; Теорія плазми.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 557.