ПЛАКСИ́ВО. Присл. до плакси́вий 2. [Євдокія Корніївна:] Оцього я вже не знесу! Це вже мене до сліз доводить! І така, і сяка.., і дурна, і без’язика. (Плаксиво). Ти забув, що я твоя жінка? (Н.-Лев., II, 1956, 475); Поскаржився [хлопець] плаксиво: — Оце доділився. Сам випросив — сам і без хліба лишився (Збан., Єдина, 1959, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 560.