ПЛАКУВА́ННЯ, я, с., спец.
1. Дія за знач. плакува́ти. Для захисту дуралюміну від корозії його іноді покривають тонким шаром чистого алюмінію. Такий спосіб захисту називають плакуванням (Фрез. справа.., 1957, 57).
2. Верхній шар, покриття плакованих виробів із металу або дерева.
3. Дерен, який покриває плаковану ділянку насипу, укосу і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 560.