ПЛАНЕТОХІ́Д, хо́да, ч. Машина, признач. для пересування на інших (поза Землею) планетах. В майбутньому автоматичні станції.. опустяться і на поверхню Марса, Меркурія.. З їх люків виповзуть автоматичні рухомі пристрої, які називатимуться планетоходами (Веч. Київ, 18.ХІ 1970, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 562.