ПЛА́НКОВИЙ, а, е. Прикм. до пла́нка; // Який має форму, вигляд планки, планок. Найбільш поширений планковий паркет, що складається з невеликих дощечок (Стол.-буд. справа, 1957, 204).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 562.