ПЛАНТА́ЖНИЙ, а, е, с. г., сад. Стос. до плантажу, здійснюваний способом плантажу, за допомогою плантажу. Плантажне окультурювання солонців є дуже перспективним (Колг. село, 2.VII 1954, 4); Перед садінням плодових дерев провадили плантажну оранку на глибину 65-70 сантиметрів (Колг. Укр., 11, 1960, 27); // Признач. для плантажу. Для насипу вибирали грунт з боків лопатами, розорюючи його перед тим плантажними плугами. В плуги запрягали по дві, по три пари волів (Гончар, II, 1959, 354).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 563.