ПЛАСТ, а́, ч.
1. Суцільний шар якої-небудь однорідної маси. Прокопали [брати] широкий пласт глини і до каменюк докопались (Стор., І, 1957, 49); Це пустеля молода, під пластами наносного піску тут родюча земля похована (Гончар, Таврія, 1952, 112); // у знач. присл. пласто́м, пласта́ми. У вигляді такого суцільного шару, таких суцільних шарів однорідної маси. Рани загоїлись, але шкіра злущувалась, сходила пластами (Донч., V, 1957, 489); * Образно. Вчорашнє — ніби сон, що випурхнув з очей. Як луки навесні ховаються під мулом, Так вкриється воно пластами днів, ночей (Сим., Земне тяжіння, 1964, 29); // Горизонтальна ущільнена маса осадової гірської породи. Середня потужність рудних пластів здебільшого дорівнює 6-12 метрам (Наука.., 8, 1959, 7); Верхній шар грунту вибухами розкидають, знімають, а під ним відкривається пласт морського золотистого каменю, залишок доісторичних морів (Гончар, Тронка, 1963, 287); Вугільний пласт; Нафтовий пласт; // тільки мн., діал. Пластівці (снігу). Замерзле болото вкривалося пластами білого снігу, що злегка укладався в грубу верству (Кобр., Вибр., 1954, 3).
◊ Лежа́ти (лягти́, витяга́тися, ви́тягтися і т. ін.) пласто́м (як пласт) — лежати нерухомо, не в силі поворухнутися. Дід Омелько так заслаб від побоїв, що лежав пластом (Тулуб, Людолови, І, 1957, 122); Бухнув [Павло] на піл, лицем у подушку, приглушено застогнав, витягся як пласт, — заснув, чи що? (Горд., Чужу ниву.., 1947, 126).
2. Скиба грунту, піднята плугом за один раз. Найкраще насінну капусту садити по обороту пласта (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 284); Оранка поля з оборотом пласта.
Підніма́ти (підня́ти) пласт (пласти́) — орати переліг, цілину. Орали [колгоспники] на зяб, піднімали пласт багаторічних трав, щоб посіяти по ньому озимину (Оров., Зел. повінь, 1961, 31); Восени зріжуть дерева, розкорчують пні і чагарники, піднімуть пласт торфянища, щоб наступного року засіяти його (Хлібороб Укр., 9, 1966, 10).
3. перен. Однорідна за певною ознакою складова частина чогось. В ліричній поезії Максима Рильського.. можна окреслити.. кілька художніх пластів (Не ілюстрація.., 1967, 106); Визрівання художника можливе тільки через пізнання життя, коли художник розробляє свій соціальний пласт (Літ. Укр., 23.V 1971, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 564.