ПЛАСТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
1. Гармонійність, виразність форм, зображень, образів (у живописі, поезії, музиці і т. ін.); пластика. Горький відмічав, що тільки мова здатна створювати картини справжньої художньої правди, тільки вона може надати образові пластичності і майже фізичної видимості, відчутності (Рад. літ-во, 6, 1968, 65).
2. Плавність, граціозність (рухів, жестів і т. ін.). Пластичність жестів.
3. Стан і якість за знач. пласти́чний 4. Марганець.. підвищує міцність і твердість сталі, але зменшує пластичність (Токарна справа.., 1957, 54); Пластичність глини.
4. Властивість за знач. пласти́чний 5. Великою заслугою І. В. Мічуріна є відкриття законів пластичності рослинних організмів (Рад. Укр., 18.VIII 1951, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 566.