ПЛАТНИ́К, а́, ч. Той, хто платить або повинен платити, виплачувати належну суму за що-небудь. Платник податків.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 569.