ПЛАТОНІ́ЗМ, у, ч.
1. Ідеалістичне філософське вчення старогрецького філософа Платона та його послідовників, за яким реальний мінливий світ природних речей є тільки бліде відбиття незмінного й нерухомого світу вічних ідей.
2. Чисто духовний потяг до кого-небудь без будь-якої чуттєвості.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 569.