ПЛАТО́ЧОК 1, чка, ч. Зменш.-пестл. до плато́к 1. І така [дівчина] — в корсетині в латаній, в платочку в старенькому.., худенька (Тесл., З книги життя, 1949, 9); Дидона гірко заридала і з білого свого лиця Платочком сльози обтирала (Котл., І, 1952, 72).
ПЛАТО́ЧОК2, чка, ч., діал. Зменш.-пестл. до плато́к2. Служниця на таці несла тарілки, накраяну платочками шинку (Фр., VII, 1951, 268); У повітрі літали малесенькі платочки снігу (Фр., І, 1955, 237); З пишних троянд осипались рожеві платочки (Коцюб., II, 1955, 212); Талого снігу платочки сивенькії.., проліски в рідкій травиці бліденькії, то ж була провесна, щастя вінець! (Л. Укр., І, 1951, 200); * У порівн. Сильним замахом руки викинула [Целя] дрібні шматочки подертого листа. Посипались вони вниз, мов снігові платочки (Фр., II, 1950, 300).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 570.