Що oзначає слово - "плаття"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПЛА́ТТЯ, я, с.

1. Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідає кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці. [Вустя:] Учора на вечорницях як сказала я, що буду щодня носити плаття, а спідниці віддам наймичкам.., дівчата зараз вхопили мене на зубки і почали прикладать (Кроп., II, 1958, 204); Ляля була одягнена в плаття-костюм з зеленого сукна і кофточку, пошиту під гусарську куртку (Вільде, Повнол. діти, 1960, 12).

В одно́му пла́тті — без верхнього одягу, без пальта. Тепло і гарно так, що ми в одних платтях ходим (Л. Укр., V, 1956, 6); Закри́те пла́ття див. закри́тий.

2. збірн., заст. Одяг. Хлопець вийняв з коневого вуха дорогу шкатулку, відімкнув — а там таке прекрасне плаття, що й не розповісти. Красно вбрався, осідлав коня, сів на нього й піднявся в повітря (Три золоті сл., 1968, 108); Поки я прийшов, то на мені все плаття було як у хлющі (Мирний, V, 1955, 349).

3. збірн., заст. Білизна. Як золять плаття, то виходять надвір і кличуть: «цу-цу, білий!» — щоб біле було (Номис, 1864, № 13385); Над берегом лежав камінь, де молодиці прали плаття й крохмалили його в березі в крохмалі з висівок (Н.-Лев., VI, 1966, 93).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 570.