ПЛА́ХТОВИЙ, а, е. Прикм. до пла́хта. Плахтова тканина — тепер вже не штучна, а метрова — перетворилася на тканину портьєрну (Мист., 4, 1957, 10); Плахтове ткацтво; Плахтовий орнамент; // Зробл. з плахти (у 2 знач.). Скромна трудівниця працює над виготовленням плахтових килимів, плахт (Нар. тв. та етн., 3, 1961, 100).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 571.