ПЛАЦДА́РМ, у, ч.
1. Місцевість, район, де підготовляється та розгортається військова операція. Це був славетний Каховський плацдарм Червоної Армії, місце завзятих серпневих боїв з корпусом генерала Слащова та кіннотою генерала Барабовича (Ю. Янов., II, 1958, 228).
2. Територія, країна, яку використовує будь-яка держава для підготовки нападу на іншу державу. А доповідач.. запитував з трибуни: — Чому Україна? Чому саме вона так розпалює апетити імперіалістів? ..Вони хотіли б перетворити Україну в плацдарм боротьби проти Радянської Росії (Гончар, II, 1959, 185).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 571.