ПЛЕБЕ́ЙСТВО, а, с.
1. збірн. Плебеї. Римське плебейство; В містах був значний прошарок плебейства, або «гультяїв», як їх презирливо називала багата верхівка. Міське плебейство складалося з розорених ремісників, людей, які жили з випадкових заробітків (Іст. УРСР, І, 1953, 159).
2. перен. Груба, вульгарна мова, поведінка, властиві плебеєві (у 2 знач.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 573.