ПЛЕНЕ́РНИЙ, а, е. Стос. до пленеру. Імпресіоністи культивували суто колористичні і пленерні шукання, завдаючи цим шкоди ідейному змісту мистецтва (Мист., 4, 1956, 3); Пленерний живопис.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 575.