ПЛЕСКО́ВАТИЙ, ПЛИСКО́ВАТИЙ, а, е. Те саме, що плескува́тий. Ці обидві побічні гори виступають трошки вперед Шевченкової гори і придають [надають] їй вид [виду] храма з плесковатим верхом (Н.-Лев., II, 1956, 382); Плисковата низина; Внизу.. лежала велика, хоч і низька, плесковата каменюка (Шовк., Починається юність, 1938, 89).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 577.