ПЛИ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пли́тка. Дно покрите дрібними плиточками, оброслими м’яким, зеленим водоростом [водоростями] (Фр., І, 1955, 232); На плечах виблискували.. довгасті плиточки — погони (Юхвід, Оля, 1959, 126); Плиточка сепії.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 585.