ПЛОДООВОЧЕ́ВИЙ, а, е.
1. Пов’язаний з вирощуванням плодових рослин і овочів, їх обробленням і т. ін. До обрію, на сотні гектарів, розлігся перед вами величезний плодоовочевий радгосп (Смолич, День.., 1950, 55); Плодоовочева станція; // Признач. для навчання, підготовки фахівців з плодоовочівництва. Спеціалістів овочевого виробництва готують плодоовочеві факультети сільськогосподарських вузів і плодоовочеві технікуми (Овоч., 1956, 16).
2. Пригот. з плодів і овочів. Плодоовочева продукція.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 589.