ПЛОДОРОЗСА́ДНИК, а, ч. Ділянка, зайнята під розсадник плодових рослин. Багаторічною виробничою практикою плодорозсадників перевірено, що вічка для окуліровки потрібно підбирати з середньої третини живців (Хлібороб Укр., 3, 1967, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 589.