ПЛОМЕНІ́ТИСЯ, і́ється, недок., поет., рідко. Те саме, що полум’яні́ти. Пломеняться печі В витопах руди (Ус., На.. берегах, 1951, 11); На грудях у нього, на простій солдатській гімнастьорці далеко пломеніється яскрава червона цятка (Гончар, II, 1959, 307).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 591.