ПЛОТОГО́Н, а, ч. Робітник, що сплавляє плоти. Юхим бачив, що плотогонів зносило водою, й гукав: — До берега кермуй, Антоне! (Чорн., Потік.., 1956, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 592.