ПЛО́ЄНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до плої́ти.
2. у знач. прикм. Підданий плоєнню. Плоєне волосся.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 590.
Що oзначає слово - "плоєний"
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.