Що oзначає слово - "плуг"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПЛУГ, а, ч.

1. Сільськогосподарське знаряддя з широким металевим лемешем або диском для оранки. Для милого друга — й вола з плуга (Укр.. присл.., 1955, 163); Семен оре на цій ниві; його плуг блискучим лемешем ріже поле скибою (Коцюб., І, 1955, 106); Розтинаючи землю плугами, напружено рокочуть трактори (Вол., Сади.., 1950, 3); // Машина, пристрій для копання ям, ровів і т. ін. Плуг викопувальний ВП-2 призначений для викопування.. саджанців та сіянців у лісових та плодоягідних розсадниках на добре розроблених грунтах (Колг. енц., II, 1956, 323).

∆ Снігови́й плуг — сільськогосподарське знаряддя для оранки засніженого поля (з метою снігозатримання). Іван Леонтійович пропонував підрахувати, де вигідніше для колгоспу затримувати сніг щитами, а де нагортанням сніговим плугом (Колг. Укр., 4, 1957, 30).

◊ Держа́тися плу́га див. держа́тися; За плу́гом ходи́ти — орати, обробляти землю. [Чоловік:] За плугом ходить, косить, молотить — оце моя робота (Вас., III, 1960, 106); Як би він хотів мати зараз тиху Миронову судьбу. Непомітно жити біля такого ставочка, ходити за плугом, ростити дітей і забути усе-усе на світі (Стельмах, II, 1962, 74); Плуг волі́в — кількість волів, яких запрягають у плуг. І коники були [у козака], і пари три коров, І плуг волів (Гл., Вибр., 1951, 100); Той (хто) у луг, [а] той (хто) у плуг — безладно, вроздріб (про незлагоджені, неузгоджені дії). — Десять душ вас та й ті не знайдуть одної думки. Той у луг, а той у плуг. У нас по кількасот народу, а й то в усіх одна думка… (Хотк., Довбуш, 1965, 363); Ходи́ти в плу́зі — тягати плуг, орючи (про волів, коней). Не журися, вірний воле, Не здихай все важче; Тяжко в плузі вік ходити, Та й мені не краще (Граб., І, 1959, 521).

2. іст. Штучна одиниця оподаткування, обчислювана за кількістю волів у господарстві. Вісім волів становили «плуг» — штучну одиницю оподаткування (Нар. тв. та етн., 3, 1958, 108).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 595.