ПЛУТАНИ́ЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що плутани́на 1, 2. Приходить з Дону бумага:.. що тут він прозивався не Хрущ, а Притика.. А ось тепер у пашпорті [паспорті] він уже Хрущем пишеться, та й ще жонатим. Що це воно за знак? з якої це речі така плутаниця? (Мирний, І, 1949, 134).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 596.