ПЛЮСКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. плюскота́ти і плюскота́тися і звуки, утворювані цією дією. Лив, лив дощ. Немає неба,.. тільки темрява й хаос, і по всьому лісу — плюскотання води (Гончар, Людина.., 1960, 97); Пані почула плюскотання води — знак, що о. Нестор.. вмивався (Фр., VII, 1951, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 600.