ПЛЯ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок., розм. Купатися, загоряти, проводити час на пляжі. [Янтарний:] Йому довірено таку справу, а він купання затіяв. Знайшли час пляжитись! (Баш, П’єси, 1958, 213).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 602.