ПЛЯ́ЖНИК, а, ч., розм. Той, хто купається, загоряє, проводить час на пляжі. Каменюки, які стримлять з води,.. відстрашують пляжників від цього місця (Вільде, Сестри.., 1958, 222).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 602.