ПЛЯ́МОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пля́мка. На небі ні хмарочки, ні плямочки, — чисте, глибоке, широке (Мирний, III, 1954, 60); На екрані радара погасла плямочка світла (Собко, Срібний корабель, 1961, 83).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 603.