Пляц, цу, м.
1) Площадь. Св. Л. 137.
2) = Плець. Гн. II. 66; І. 132.
3) Крестьянскій надѣлъ: поле въ 3 руки и огородъ вмѣстѣ. Староб. у.
4) Мѣсто для поединка. Ідуть вони на мідний пляц битися. Чуб. II. 209. Видали собі пляц. Вызвали другъ друга на бой. Гн. II. 219.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 199.