ПЛІ́ВЧАСТИЙ, а, е.
1. Який має плівку, плівки, складається з плівок (у 1, 2 знач.). Голозерні сорти кормового ячменю містять протеїну більше, ніж плівчасті (Хлібороб Укр., 7, 1968, 27).
2. Який утворює плівку (у 2 знач.). Плівчастий клей.
3. Зробл. з плівки (у 3 знач.). Гладенька поверхня плівчастої упаковки запобігає пошкодженню овочів під час пакування в ящикову тару (Хлібороб Укр., 5, 1969, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 585.