ПЛІ́ШКА, и, ж. Невеликий клин; заплішка. [Денис:] Це така .. плішка, що дай боже, щоб клепки видержали!.. (Кроп., II, 1958, 430); Візьмеш кетмень — і той пощерблений, поїдений каменем аж до ручки і плішками знівечений обух (Ле, Міжгір’я, 1953, 189).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 588.