ПОБА́ЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док. Балуватися якийсь час. Перше ніж сісти на санки, Василько любить побалуватись, з Климом поборюкатись (Грим., Кавалер.., 1955, 108); Підходить садівник. — А дозвольте, товаришу герой, і дідові папіроскою побалуватись (Головко, І, 1957, 449); Він любив у вільний час, як казав сам, побалуватися фарбами (Рибак, Час.., 1960, 593).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 608.