ПОБИ́ВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до побива́ти 6. [2-й хлопець:] Там [у місті] є хати, але, кажуть, такі великі, муровані, гонтами побивані (Фр., IX, 1952, 194).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 611.