ПОБОРО́ВИЙ, а, е, заст., діал. Прикм. до побі́р 1, 3. Його [Гриця] просто завезли до військового шпиталю, а коли подужав від палиць, його на розказ політичної власті поставлено перед поборовою комісією і віддано в рекрути (Фр., III, 1950, 310); Поборовий реєстр.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 623.