ПОБРАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Зробити друзями, здружити. Охріме, дядечку! будь ласкав, схаменись.. Який тебе лихий ізніс І побратав з панами? (Греб., І, 1957, 55); Доля звела їх, молодих партизанів, подружила і навік побратала (Чаб., Балкан. весна, 1960, 419).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 624.