ПО́БРІДКИ: Піти́ на по́брідки — податися бродяжити, блукати. Думала вона, думала, — плакала.. та й, узявши дитину, пішла на побрідки… (Вовчок, І, 1955, 384).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 627.