ПОБУТО́ВЩИНА, и, ж., розм. Надмірна увага до показу, змалювання побуту. Кобзарі XIX ст. теж були неоднакові: одні з них продовжували героїчні традиції своїх попередників.., а другі — то й зовсім спускались до порожнього брязкання в струни, до побутовщини, розваги (Тич., III, 1957, 152).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 630.