ПОВА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, розм. Те саме, що уна́дитися. Повадиться вовк в кошару ходити, поки ні одної вівці не буде (Номис, 1864, № 4094).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 631.