ПОВА́ЖНІТИ, ію, ієш, недок. Ставати поважним (у 2, 3 знач.). Маленька фігурка.. немов раптом виростає і поважніє (Л. Укр., III, 1952, 682); — До вас, шановний товаришу Левко, — серйозно, мов до великого, говорить Замриборщ. «Шановний товариш Левко» одразу поважніє, підтягує штаненята і задоволено ручкається з білозубим шофером (Стельмах, II, 1962, 127).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 633.