ПОВАЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. Невгамовно гавкати, валувати якийсь час.
2. Почати рухатися суцільною великою масою (про дим, хмари і т. ін.). Дим повалував угору; // Почати рухатися натовпом або нескінченними групами; повалити. Повалувало у хату все весілля (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 634.