ПОВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док., перех.
1. Зварити все або багато чого-небудь. Далі давай різати [Палажка] пасинкові курчата: половину поварила, половину попекла (Н.-Лев., II, 1956, 21).
2. Варити якийсь час. Картоплю треба ще поварити.
3. Зробити в’ялим (рослини, насіння і т. ін.) (про дію сонця, спеки тощо); // безос. Сухі, пекучі дні стояли перед жнивами.. Хоч би не запалило, не поварило зерна, яке з молочком (Горд., II, 1959, 332).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 635.