ПОВИМОКА́ТИ, а́є, док.
1. Вимокнути (про все або багато чого-небудь). Повимокало все в полі (Ірчан, II, 1958, 247); Жито повимокало.
2. Стати зовсім мокрими (про всіх або багатьох).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 655.