ПОВИПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.
1. Зробити прямим, рівним і т. ін., розправити все або багато
чого-небудь, що зігнуте, нерівне. — Топлю, та таке думаю: — Помолотить [син] хлібець, а там і.. хлівці повиправля, клуньку вкриє, — таке все позапускане (Тесл., З книги життя, 1949, 19).
2. Усуваючи помилки, хиби і т. ін., зробити все або багато чого-небудь правильним, таким, що відповідає певним вимогам. Коли ласка, спишіть ці оповіданнячка з «Дзвінка», повиправляйте всі гріхи, які-но знайдете в мові (Коцюб., III, 1956, 120).
3. розм. Вимагаючи від когось, одержати все або багато чого-небудь. Повиправляти борги.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 657.