ПОВИПРЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Випрясти все або багато чого-небудь. Скільки мають її, Маріїні, пучки повипрядати чужої пряжі..? (Стельмах, І, 1962, 226).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 658.