ПОВИСИПА́ТИСЯ, а́ється, док. Сиплячись, випасти з чогось (про все або багато чого-небудь). Від струсу повисипалось на веранді скло (Кучер, Чорноморці, 1956, 157).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 660.